Правила вызова скорой помощи

Человек должен вызывать бригаду скорой помощи в случаях, когда существует непосредственная угроза жизни и здоровью. Существует перечень симптомов, которые могут свидетельствовать о необходимости экстренной помощи.

Но, бывают случаи, когда  отказывают в вызове. Что делать в таком случае и при каких симптомах и обстоятельствах это правомерно?

Новые правила вызова скорой помощи

Диспетчеры скорой помощи при приеме вызовов руководствуются Приказом Минздрава от 1 июня 2009 года № 370 «О единой системе предоставления экстренной медицинской помощи».

Врачи могут приехать на вызов, если у человека есть: внезапное расстройство дыхания, обморок, боль в области сердца, значительное наружное кровотечение и тому подобное.

В таких случаях нужно вызвать скорую помощь по единому номеру 103. То есть 103 можно вызвать, когда есть угроза жизни и счет идет на минуты и когда человек нуждается в немедленной госпитализации.

Бригаду экстренной помощи нужно вызвать в случаях:

  • потери сознания, судорог;
  • внезапного расстройства дыхания или внезапной боли в грудной клетке;
  • острой боли в брюшной полости и поясничном отделе;
  • головной боли, сопровождающейся головокружением или тошнотой;
  • нарушения речи, слабости в конечностях, возникших внезапно;
  • гипо- и гипергликемической комы;
  • гипертермического синдрома;
  • наружного кровотечения, рвоты кровью;
  • признаков острого отравления;
  • нарушения течения беременности (преждевременные роды, кровотечение, другое);
  • анафилактической реакции;
  • укусов змей, животных;
  • всех видов травм (ранения, переломы, ожоги, тяжелые ушибы, травмы головы и т. п);
    и травм, связанных с неотложной стоматологией.

А также, при несчастных случаях, в том числе обусловленных действием дыма, огня и пламени, электрического тока, молнии:

  • связанных с транспортными средствами;
  • теплового удара, переохлаждения;
  • асфиксии всех видов;
  • последствий преступного нападения;
  • чрезвычайных ситуаций техногенного и природного характера;
  • острых психических расстройств (с поведением, опасным для жизни больного и/или окружающих).

К кому скорая не приедет

Звоня на 103, мы должны понимать, что это ответственность, ведь, если мы будем вызывать эту службу на неэкстренные случаи, то мы препятствуем ее деятельности. И она может не проехать к тем, кому действительно нужна.

Бригада не выезжает:

  • к больным для выполнения плановых назначений участкового врача (инъекций, капельниц, перевязок, других назначений);
  • к больным, находящимся под наблюдением участкового врача по поводу хронических заболеваний и состояние которых не требует оказания
  • экстренной медицинской помощи;
  • для удаления клещей;
  • для выдачи листков нетрудоспособности, рецептов и любых справок;
  • для транспортировки мертвых.

Отказы в экстренной помощи

Диспетчер имеет право отказать в приеме вызова, если состояние пациента по всем признакам не требует вмешательства скорой.

«В этом случае диспетчер обязан оформить письменный отказ и дать рекомендации по обращению в соответствующее медучреждение, указав его адрес и телефон. Кроме того, Приказом МЗ Украины № 722 от 28.03.2020 утвержден Стандарт экстренной медицинской помощи «Коронавирусная болезнь (COVID-19)”.

Во время разговора с диспетчером проводится обязательный опрос согласно алгоритму опроса лица с подозрением на COVID-19:

  • определяются признаки неотложного состояния человека;
  • выявляются симптомы, указывающие на наличие COVID-19;
  • собирается информация о возможных путешествиях и контактах с больным COVID-19;
  • собирается информация по определению группы риска.

Полученная диспетчером информация должна предоставляться бригаде полностью, а лицу, которое звонит, предоставляются рекомендации для уменьшения риска инфицирования персонала бригады экстренной медицинской помощи.

Если же вы считаете, что отказ в приеме был немотивированным и произошло нарушение прав как пациента – в зависимости от ситуации, в частности, можно жаловаться на горячую линию Минздрава.

Гарячка: коли варто пити жарознижувальні при ГРВІ?

Застуду часто супроводжує підвищення температури. Інколи, це проходить безсимптомно, а деколи людина відчуває найменше її коливання. Коли варто не збивати температуру і почекати, а коли потрібно одразу звертатися до лікаря читайте далі.

 

Температура тіла людини залежить від багатьох чинників, як зовнішніх так і внутрішніх, зокрема від часу доби, віку, фізичної активності чи вживання їжі. Наприклад, у спортсмена після двогодинного інтенсивного бігу (після подолання марафонської дистанції) температура може збільшуватися до 40—41 С.

 

Температура тіла може відрізнятися від середнього показника протягом доби: до 4-ї години вона знижується, а до 17-ї — піднімається. Коливання можуть досягати 1С.

 

У жінок температура тіла змінюється протягом менструального циклу.

 

У першій половині циклу вона може бути нижча на 0,5 С, ніж у другій (постовуляційний).

 

Ступені підвищення температури тіла:

  • субнормальна (спостерігається у людей похилого віку і різко ослаблених людей) — 35-36 С.
  • Субфебрильна (слабка) – коли температура підвищується не більше, ніж на 1 °С за максимальну нормальну температуру.
  • Фебрильна (помірна) — температура підвищується на 1-2 °С
  • Піретична, або високу — до З °С.
  • Гіперпіретична (дуже високу) – більше ніж на З °С, порівняно з максимальною нормою.

Також температура тіла людини залежить від того, як ви її вимірювали. Фактори, що впливають на показники:

 

  • тип термометру (ртутний, електронний, рідкокристалічний, інфрачервоний);
  • місце вимірювання (у ротовій порожнині, на чолі, у пахвовій западині, у вусі, у прямій кишці);
  • частота вимірювань;
  • умови та спосіб вимірювання.

У пахвовій западині, як правило, температура нижча від базової на 0,8 С. У вусі показник може значно коливатися від реальної температури. Це залежить від наявності вушної сірки. Вимірювання у ротовій порожнині температури дасть в середньому нижчий показник  на 0,5 С, натомість, у прямій кишці — вищий на 0,5 С.

 

Вплинути на результати може також жування гумки перед вимірюванням. Воно підвищує температуру у роті та вусі. Такий же вплив має куріння.

 

Пам’ятайте, що нормальний діапазон температури тіла є змінним і показує різницю в добовому, сезонному, менструальному циклах.

 

Знижувати температуру при гарячці у дітей та дорослих потрібно за різними показниками термометра.

 

Дітям потрібно знижувати температуру, яка сягає позначки 38 С. У дорослого пацієнта позначка термометра повинна перевищувати 38.5 С для того, щоб приймати жарознижувальні препарати.

 

Для зняття гарячки потрібно використовувати парацетамол або ібупрофен. Не вживайте ацетилсаліцилову кислоту (аспірин) для зниження температури. При застосуванні аспірину можливий синдром Рея, що викликає тяжкі ускладнення, як печінкову недостатність та енцефалопатію.

 

Поради:  

 

  • не збивайте температуру, якщо вона нижче позначки 38 — 38.5 С.
  • не використовуйте для зниження температури аспірин
  • при зниженні температури тіла звертайте увагу не лише на позначку термометра, але й на самопочуття
  • не натирайте себе/дитину алкоголем, щоб збити температуру

Пам`ятка про самоізоляцію!

Пам`ятка про самоізоляцію! (СКАЧАТИ)

 

Що означає «самоізоляція»?

Самоізоляція – це,в першу чергу, утримання від контакту з іншими для того,щоб зменшити ризик інфікування. Самоізоляція виключає будь-які ситуації, коли ви тісно контактуєте з іншими людьми (наприклад, близький контакт віч-на-віч на відстані менше, ніж 2 метри, або тривалістю понад 15 хвилин)

Вмключенням є лише звернення за медичною допомогою (тільки після консультації телефоном).

Якщо ви не впевнені, чи потребуєте ви самоізоляції, або не знаєте до кого звернутися, будь ласка, зателефонуйте на Урядову гарячу лінію: 1545

 

Для кого потрібна самоізоляція?
Самоізоляція потрібна, в першу чергу, якщо:

  • Ви очікуєте результатів тесту на новий коронавірус COVID-19.
  • Якщо ви близько контактували з особами, що захворіли на COVID-19.
  • Якщо ви нещодавно повернулись з Китайської Народної Республіки, Ірану, Італії або інших країн які входять в перший (і не тільки) десяток країн в яких найвища захворюванність на COVID-19, навіть якщо у вас відсутні симптоми. Он лайн список країн — https://www.worldometers.info/coronavirus/

 

Скільки триває самоізоляція?

Якщо вам було рекомендовано або ви прийняли рішення про самоізоляції, вона повинна тривати не менше, ніж 14 днів з дати настання випадку, який став причиною самоізоляції (подорож, контакт з хворим тощо).

 

Як підготуватися до самоізоляції?

Спробуйте спланувати час самоізоляції так, щоб у вас не виникало необхідності виходити з дому чи приймати відвідувачів та гостей. Поясніть це друзям та родичам, а також обговоріть можливість дистанційної роботи із роботодавцем.

Збережіть контакти вашого лікаря, та попередньо повідомте його про причини рішення  про самоізоляцію, а також оберіть контактну особу з кола ваших друзів або родичів, до кого ви будете звертатись в першу чергу за допомогою.

 

Що робити, якщо Ви проживаєте не одні?
Якщо ви проживаєте з сім`єю чи сусідами, потрібно ізолюватись в окремій кімнаті, яка добре провітрюється. Якщо є можливість користуватись окремою ванною та\або туалетом, а також готувати їжу та харчуватись окремо- зробіть це.

Не забувайте про загальну гігієну, регулярне миття рук із милом, прибирання, в тому числі вологе прибирання поверхонь, гігієну кашлю, використовуйте  одноразові серветки та хустинки. Під час необхідних контактів із людьми завжди одягайте  медичну маску та викидайте її після використання або забруднення.

Якщо у вас є домашні улюбленці, ізолюйте себе від них також, або хоча б максимально мінімізуйте контакти з ними.

 

Як організувати доставку харчових продуктів?

Спробуйте мінімізувати походи в магазини. Якщо є можливість, попросіть друзів або родичів доставляти Вам продукти харчування та необхідні покупки до вхідних дверей або користуйтеся послугами доставки з дистанційною оплатою.

 

Що робити, якщо Вам необхідно покинути житло?

Якщо у Вас виникла гостра необхідність покинути місце самоізоляції – одягайте маску та мінімізуйте контакт з людьми. Користуйтесь антисептиком для рук та дотримуватись гігієни кашлю.

Що робити якщо у Вас з`явились симптоми?Якщо під час самоізоляції у Вас з`явились  симптоми COVID-19 (кашель, ускладнене дихання, підвищена температура тощо) – негайно зверніться за медичною допомогою та повідомте про свою історію подорожей та можливі контакти з особами, хворими на гострі вірусні захворювання.